Логин
Пароль
  • +38 (+38) 099768-25-67
Мариуполь, Зелинского ул., 27а

Встановлення факту смерті колишнього чоловіка на тимчасово непідконтрольній території України
27 Марта 2017 в 15:35

Когда: 27 марта 2017 г.

Где: Україна

В грудні 2016 року до онлайн-приймальні громадської організації "Донбас СОС" звернулася жінка, якій суд першої інстанції відмовив у встановленні факту смерті колишнього чоловіка на тимчасово непідконтрольній території України.

Далі наводимо звернення жінки. "Здравствуйте, сегодня мне было в судебном порядке отказано в установлении факта о смерти бывшего мужа на временно оккупированной территории. Из предоставленных мною фактов было : копия свидетельства о смерти, копия справки 106у не с украинской печатью, копии карточки прописки и выписки в связи со смертью, 3 фото (при жизни, могилы с надписью и могилы с фото умершего). В решении суда было записано, что все документы незаконны, а фото не подтверждают факт смерти и никаких законных оснований для вынесения положительного ответа нет. Этот факт мне нужен для назначения ребенку пенсии по потере кормильца. Судья вел себя так, как будто бы я сфабриковала факт смерти. Помогите пожалуйста: как правильно подать апеляцию и какие весомые факты я должна предоставить, чтоб мое заявление удовлетворили в таких случаях?"

В обгрунтуванні свого рішення суд вказав, що надані заявницею докази (“свідоцтво” про смерть, картка «прописки», та “довідка” про причини смерті) є нечинними, а самі по собі, надані заявницею, фотографії особи, а також місця поховання не можуть бути доказами, оскільки не встановлено місце здійснення фотозйомки, а також відсутні докази, що на цих фотографіях є саме померлий.

Проаналізувавши зазначену ситуацію та дослідивши мотивувальну частину судового рішення, юристами ГО було підготовлено скаргу до Апеляційного суду. В обгрунтуванні апеляційнийої скарги було зазначено, що хоча документи, видані на території тимчасово непідконтрольній Україні, суд повинен врахувати інформацію, яка в них міститься, оскільки заявниця не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує факт смерті, що має юридичне значення.



Також у скарзі було зазначено, що суду при вирішенні справ про встановлення факту народження та смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Lоizidou v. Тиrкеу», «Сургus v. Тиrкеу»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Моzег v. thе Republic of Moldova and Russia», «Ilasси аnd Оthers v. Моldovа and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia casе), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.

Отже, наприкінці січня 2017 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду вирішила, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.    В результаті позитивного вирішення справи заявниця змогла отримати в органах державної реєстрації актів цивільного стану свідоцтво про смерть, яке їй було необхідне для призначення дитині пенсії по втраті годувальника.


--


Інформація підготовлена за допомогою ©DonbassSOS *https://www.facebook.com/DonbassSOS/photos/a.1440420526203051.1073741827.1439887112923059/1891985534379879/?type=3&theater 


 

Авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий
Рубрики
  • В этой рубрике организация занимает 2 место
  • В этой рубрике организация занимает 2 место